21 лист. 2022 р.
15 лист. 2021 р.
Оновлено: 21 серп. 2023 р.
Авторка: Sari Cooper, CST, LCSW.
Люди із РДУГ частіше повідомляють про підвищений статевий потяг та сексуальні дисфункції, у порівнянні із загальною популяцією.
У пар, де один із партнерів має РДУГ, частіше виникають труднощі із браком сил та часу один для одного.
Партнерам із РДУГ може бути складно налагоджувати та підтримувати інтимні стосунки.
Нерідко в процесі парної терапії терапевт-сексолог виявляє, що в одного із партнерів недіагностований розлад дефіциту уваги. Нещодавній огляд дослідницької літератури у виданні «Journal of Sexual Medicine» свідчить, «що особи з РДУГ повідомляють про вищий статевий потяг і частоту мастурбації, та водночас отримують менше сексуального задоволення й частіше мають сексуальну дисфункцію у порівнянні із загальним населенням».
Поряд з особою, для котрої інтимність є основою еротичного потягу, партнеру із РДУГ може бути складно підтримувати інтимні сексуальні стосунки через симптоми розладу, такі як імпульсивність, пошук новизни, забудькуватість, швидкі зміни настрою, непослідовність. Частково це може бути пов’язане з тим, що партнер, який не має РДУГ, бере на себе більше обов’язків та відповідальності у відносинах, побуті, чи вихованні дітей.
Беручи на себе роль “дорослого”, нормотиповий партнер може відчувати невдоволення й образу, тоді як партер із РДУГ - збентеження та злість. Така комбінація емоцій не надто сприяє бажаній моделі стосунків, в тому числі сексуальних.
Один з напрямків у парній терапії, на якому може зосередитися фахівець, полягає в тому, щоб попросити кожного партнера вказати часові межі, або крайні терміни, коли завдання можна реально виконати в спільному сімейному календарі, і попросити партнера з РДУГ використовувати нагадування та планування, що можуть допомогти більш ефективно планувати час.
Іншим моментом у цьому дослідженні була модель стосунків, де партнери лягали спати в різний час через те, що особа з РДУГ мала додаткову роботу, яку потрібно було надолужити, або ж через недотримання гігієни сну. Одним із втручань, з якими терапевт може допомогти парам, є навмисне визначення часу, коли партнери можуть лягати спати разом, і допомогти їм організувати інтимні побачення.
Що стосується фактичного сексуального досвіду, партнери, що мають РДУГ, повідомляють, що їм важко виконувати певні типи фізичної стимуляції, коли сексуальний сценарій з часом стає повторюваним, передбачуваним і менш новим, що призводить до зниження сексуального бажання, втрати ерекції, або нездатності до оргазму. Коли людина із РДУГ бере участь у сексуальному сценарії, який не змінюється, її розум блукає в інших місцях, наприклад - на роботі, або ж зайнятий пошуком нових еротичних фантазій, що походять із медіа, уяви чи минулого досвіду.
Фактично, деякі з досліджень, розглянутих у цьому огляді літератури, показали, що люди з РДУГ отримують менше задоволення від сексу у порівнянні з партнером, що може бути пов’язано із труднощами концентрації уваги. Потенційною проблемою може бути зосередженість особи із РДУГ на власній еротичній уяві, що може сприйматись партнером як емоційна відстороненість; фактично, деякі клієнти сексуальної терапії описували це явище, наче їхній партнер «просто відлітає». Ці клінічні спостереження підтверджуються опитуванням 2008 року Джини Пера серед партнерів людей із РДУГ, яка повідомила, що «30% не відчували жодного зв’язку під час сексу зі своїм партнером із РДУГ, наче його не було».
Для формування емоційної та сексуальної близькості вкрай необхідно, щоб було середовище, яке базується на розслабленні, грайливості та тілесності (зв’язку між тілом та розумом). Це можна розвивати за допомогою орієнтованих на присутність у поточному моменті методів, таких як йога чи медитація, або запроваджуючи сексуальні ігри, які обидва партнери вважатимуть цікавими та новими.
Окрім відсутності зосередженості під час партнерської сексуальної активності, існує багато інших сексуальних труднощів, з якими стикаються люди з РДУГ. Medical News Today виявили, що у людей із розладом дефіциту уваги зустрічаються також:
порушення потягу;
гіпосексуальність, тобто рівень інтересу або участі в сексуальній активності нижчий за норму, що іноді є симптомом РДУГ, а іноді є ефектом ліків, що використовуються для лікування симптомів розладу;
здоровий статевий потяг, але при цьому важко досягти оргазму, незважаючи на тривалу стимуляцію, яка часто виникає через нудьгу, проблеми з концентрацією уваги, або приплив інших почуттів;
гіперчутливість, тобто дискомфорт у відповідь на тактильний подразник, наприклад, - хворобливе відчуття у відповідь на стимуляцію геніталій.
Важливо з’ясувати, які види дотиків приносять задоволення партнеру, а яких варто уникати.
РДУГ може змусити людину стати 'залежною' від постійних змін. Ця невгамовність, що насичена новими явищами, зростає експоненціально і часто включає також сексуальні фантазії. Згідно з дослідженням 2019 року, проведеним Боте та ін., симптоми РДУГ можуть бути основним визначником у тяжкості гіперсексуальності або неконтрольованої сексуальної поведінки для людей обох статей, тоді як у випадках зловживання порнографією, наявність розладу є значущим чинником лише для чоловіків. Огляд літератури Солдаті та ін., відзначив, що люди з РДУГ демонструють широке використання онлайн-порнографії, яка у такому надлишку призводить до труднощів у формуванні безпечної прив'язаності. Однак згідно з дослідженням, не було остаточно доведено, що люди з РДУГ частіше страждають від неконтрольованої сексуальної поведінки або компульсивного розладу сексуальної поведінки.
У дослідженні Bejlenga та ін., найпоширенішими сексуальними розладами серед чоловіків, що мали РДУГ, порівняно з чоловіками, які не мали даного розладу, були проблеми з оргазмом (10–14 відсотків проти 3 відсотків), передчасна еякуляція (13–18 відсотків проти 10 відсотків), сексуальну відразу (12-13 відсотків проти 1 відсотка) і негативні емоції під час/після сексу (10 відсотків/немає даних у контрольній групі), тоді як жінки повідомляли про проблеми сексуального збудження (8-26 відсотків проти 3 відсотків), проблеми з оргазмом (від 22 до 23 відсотків проти 10 відсотків) і сексуальну відразу (15 відсотків проти 4 відсотків). Не було суттєвих відмінностей у результатах між пацієнтами, які отримували чи не отримували лікування психостимуляторами.
Для тих, хто шукає допомоги щодо цих сексуальних проблем, важливо переконатися, що їхній терапевт має досвід проведення ретельної біопсихосоціальної оцінки, щоб дослідити можливість цього розладу. Терапевт повинен розглянути діагноз РДУГ, і його вплив на стосунки з часом, а також сексуальні розлади, що виникли в результаті.
Comments