- 21 лист. 2022 р.
- 15 лист. 2021 р.
Тривалий ковід та РДУГ
Оновлено: 4 трав.
Постковід
Всесвітня організація охорони здоров’я стверджує, що понад 17 мільйонів людей у Європейському регіоні могли перенести так званий постковід протягом перших двох років пандемії. У Великій Британії на січень 2023 року приблизно 2 мільйони людей (3,1% населення) заявляли про симптоми тривалого ковіду. Крім того, дані США показують, що 40% дорослих у Сполучених Штатах повідомили, що хворіли на COVID-19 у минулому, і майже кожен п’ятий з них (19%) наразі все ще має симптоми «тривалого ковіду». Масштаби цієї проблеми вже викликають занепокоєння служб охорони здоров’я та можуть мати також і економічні наслідки.
Найбільш поширеними та стійкими симптомами постковіду є неврологічні: когнітивна дисфункція (зокрема порушення уваги та пам'яті), розлади сну і настрою. Інші типові симптоми, як от біль і нездужання навіть після незначних фізичних навантажень, фахівці також розглядають як наслідок неврологічних порушень у вегетативній системі. Ця так звана дизавтономія може викликати запаморочення, прискорений серцевий ритм, високий, або низький кров’яний тиск та розлади травлення. Для багатьох людей із постковідом дизавтономія набуває форми синдрому постуральної ортостатичної тахікардії, що охоплює набір симптомів, які включають прискорене серцебиття, особливо під час стояння, втому, порушення роботи кишківника.
Дослідження неврологічних симптомів та наслідків COVID тривають. За попередніми даними зміни у головному мозку можуть бути викликані не стільки самим вірусом, а імунною реакцією організму та запальними процесами. Поствірусні синдроми, що виникають після зараження вірусами від ВІЛ до грипу, були задокументовані вже більше століття. Вірус Епштейна-Барра, який викликає мононуклеоз, є одним із кількох вірусів, пов’язаних із захворюванням, що називається міалгічним енцефаломієлітом/синдромом хронічної втоми, який, за оцінками, вражає щонайменше півтора мільйона людей у США. Цей стан має разючу схожість із такими симптомами постковіду як порушення регуляції імунної системи, втома та когнітивна дисфункція.
Ще одне лабораторне дослідження показало, що SARS-CoV-2 може вражати дофамінові нейрони в мозку та викликати їхнє старіння, коли клітина втрачає здатність рости та ділитися. Висновки, опубліковані в Cell Stem Cell 17 січня 2023 року, показують, що дофамінові нейрони, заражені SARS-CoV-2, перестають працювати та посилають хімічні сигнали, які викликають запалення. Зазвичай ці нейрони виробляють дофамін, нейромедіатор, який відіграє важливу роль у почутті задоволення, мотивації, пам’яті, сні та русі. Пошкодження цих нейронів також пов'язане з хворобою Паркінсона.
Водночас порушення балансу дофаміну внаслідок постковіду може викликати симптоматику, типову для РДУГ. Тому сьогодні для діагностики постковіду фахівці нерідко використовують дещо адаптовані опитувальники, розроблені для діагностування розладу уваги в дорослих. Медичні препарати, призначені для пацієнтів із РДУГ (метилфенідат, похідні амфетаміну та гуанфацин) виявили свою ефективність і для пацієнтів з постковідом.
Хоча вакцинація й знижує ризик тривалого ковіду, дослідження, опубліковане в травні 2022 року в Nature Medicine, показує, що захист хоча й реальний, не такий хороший, як можна було сподіватися. Експерти сходяться на думці, що найкращий спосіб уникнути постковіду – це взагалі уникнути захворювання на COVID.
РДУГ та COVID-19: ризики
Загальновідомо, що пацієнти похилого віку та люди із супутніми захворюваннями, такими як серцево-судинні захворювання та діабет, більш вразливі до ускладнень, пов’язаних з інфекцією COVID. Крім того, дослідники виявили подібні ризики в осіб із психічними захворюваннями: одне дослідження показало 1,5-кратне збільшення ризику смерті, пов’язаного з COVID-19, серед пацієнтів з психіатричним діагнозом порівняно з тими, хто його не мав.
Згідно з іншими висновками, заснованими на великому наборі медичних записів США, рівень інфікування COVID-19, захворюваність і смертність були вищими серед пацієнтів, у яких нещодавно діагностовано психічний розлад, включаючи розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ). Одне із досліджень було присвячено закономірності важкості симптомів COVID-19 саме серед пацієнтів із РДУГ. Його автори визначили, що РДУГ був пов’язаний із більшою важкістю симптомів COVID-19 і вищими показниками госпіталізації.
Серед ряду досліджених медичних і психіатричних захворювань РДУГ був єдиною змінною прогностичною ознакою симптоматичного прояву інфекції COVID-19. Наявність РДУГ також пов’язана зі значно більшим рівнем госпіталізацій, порівняно з кількома іншими діагнозами (наприклад, 18,8% порівняно з 10,3% для серцево-судинних захворювань і 4,3% для шизофренії). Крім того, пацієнти з РДУГ значно частіше мали лихоманку вище 38 °C і підозру на пневмонію порівняно з пацієнтами без розладу.
Найвищий ризик інфікування та важкого перебігу мали пацієнти, що не отримували лікування від РДУГ. Вчені наголошують, що люди з РДУГ будуть більш вразливі до впливу вірусу, оскільки ця група населення буде схильна до непослідовного використання засобів індивідуального захисту та інших інструкцій з безпеки. Безсимптомні, або помірно симптоматичні пацієнти з РДУГ можуть з меншою ймовірністю звернутися за медичною допомогою та бути направленими на тестування. До того ж дослідження показало, що пацієнти із РДУГ споживали значно більше цигарок, ніж курці без розладу.
Також не можна ігнорувати вплив тривалого ковіду на інші ментальні розлади, що нерідко “супроводжують” РДУГ. Одне дослідження показало, що 34% людей страждали від розладів настрою, або тривоги через шість місяців після первинної інфекції COVID-19. Нейрорізноманітна спільнота, включаючи людей із такими захворюваннями, як РАС, РДУГ, дислексія та інші неврологічні розлади, може зіткнутися з додатковими проблемами, оскільки симптоми постковіду можуть загострювати ці труднощі.
Нещодавні дослідження показали, що нейродивергентні особи найімовірніше відчувають проблеми зі здоров’ям, які характеризуються центральною сенсибілізацією. У цьому дослідженні також стверджується, що тривалий ковід в таких випадках можна описати як посилену реакцію на внутрішні подразники. Подібним чином є дослідження, яке показує, що люди з РДУГ відчувають тривалий ковід більш виразно, ніж звичайна нейротипова людина.
“Туман в голові”, проблеми з пам’яттю, концентрацією та виконавчою діяльністю є поширеними симптомами постковіду. Ці когнітивні порушення можуть ускладнити наявні проблеми для людей із нейродивергентними станами, впливаючи на їхню здатність зосереджуватися, організовувати свою діяльність та ефективно спілкуватися. Проблеми з виконавчою функцією та концентрацією є типовими симптомами РДУГ, і з огляду на те, що постковід посилює ці симптоми, зрозуміло, що людям із РДУГ може знадобитися додаткова підтримка.
Commenti