- 21 лист. 2022 р.
- 15 лист. 2021 р.
«Метод напарника» при РДУГ. Думка експертів
Раз на тиждень РДУГ-коучка Робін Нордмайєр приєднується до зустрічі Zoom з іншими коучами, поки вона пише блоги, робить адміністративні справи або працює над контентом для презентацій, які вона відкладала на потім. Нордмайер, яка має РДУГ, не обов’язково використовує зустрічі для спільної роботи з іншими — їй просто потрібна їхня присутність як мотиватор, щоб допомогти їй виконати завдання.
«Я веду бізнес, і мені доводиться балансувати між багатьма різними справами», — каже Нордмайер, співзасновниця і керівна директорка "Центру якості життя з РДУГ в Міннесоті", коучинг-групи з РДУГ поблизу Міннеаполіса, яка працює з людьми різного віку.
«Деякі з цих справ робити дуже легко — так, ніби вони мене скермовують, вони заряджають мене енергією, я не можу дочекатися, щоб взятися за них», — каже Нордмайер. «А деякі з цих справ трохи нудніші, або я відчуваю певний опір щодо них».
Те, що робить Нордмайер, щоб виконати ці складніші завдання, іноді називають «методом напарника», стратегією продуктивності та самодопомоги, яка передбачає роботу з іншою людиною, щоб допомогти покращити мотивацію та зосередженість. Деякий час він був популярний серед людей із РДУГ — розладом дефіциту уваги та гіперактивності — особливо під час пандемії.
«Ідея полягає в тому, що присутність іншого є, по суті, м’яким нагадуванням про необхідність виконувати завдання», — каже Біллі Робертс, клінічний директор консалтингу "Зосередженість з РДУГ" у Колумбусі, штат Огайо. «Для людей з РДУГ, чиї думки мають тенденцію блукати та тікати від завдань, напарник якимось чином працює як зовнішній мотиватор, щоб увага трималася на виконанні завдання».
«Напарники корисні не лише для людей із РДУГ, але, як з багатьма іншими коупінг-стратегіями, те, що може бути корисним для будь-кого, є більш необхідним і важливим для людей із РДУГ», — каже Дж. Рассел Рамзі, професор клінічної психіатрії в медичній школі ім. Перельмана університету Пенсільванії та співдиректор університетської програми лікування та дослідження РДУГ.
Чому напарник такий помічний
За визначенням "Центру розвитку дитини" Гарвардського університету, РДУГ - це розлад нейророзвитку, який зазвичай діагностують у дитинстві, але який зберігається в дорослому віці. Виникає внаслідок недостатньо розвиненої або порушеної виконавчої функції та навичок саморегуляції. Ці навички допомагають нам планувати, концентрувати увагу, запам’ятовувати інструкції та виконувати кілька завдань одночасно. Симптоми РДУГ включають неуважність, гіперактивність та імпульсивність, тому люди з цим розладом можуть мати проблеми з концентрацією, організованістю, керуванням часом або контролем своїх імпульсів, що може вплинути як на роботу, так і на особисте життя, пояснює Робертс.
Якщо люди з РДУГ не мають внутрішнього інтересу до завдання, каже Робертс, вони зазвичай мають проблеми з його виконанням або навіть початком виконання. Напарник забезпечує таку мотивацію, кажуть експерти.
«Це також залежить від нашого соціального «я», – додає Рамзі. «Багато людей із РДУГ скажуть: «Мені важко почати щось робити, якщо я роблю це для себе, але якщо я знаю, що хтось інший покладається на мене, якщо хтось інший чекає на мене на вулиці, щоб піти на нашу прогулянку, я, швидше за все, зроблю і тоді піду, тому що я не хочу їх підвести».
За словами Робертса та інших експертів, схоже, немає великих досліджень методу напарника для продуктивності. «Але я напевне знаю, що ідея зовнішньої мотивації є давнім, заснованим на доказах механізмом менеджменту РДУГ», — каже Робертс.
Теоретично цей метод досить простий, але є кілька факторів, про які слід пам’ятати, щоб використати його з максимальною ефективністю.
Як зробити метод напарника ефективнішим
Метод напарника може допомогти практично з будь-яким завданням, яке вам важко виконати — чи то щоденна робота, домашні справи, фізичні вправи, шкільні чи паперові завдання. Іншій людині не обов’язково робити те саме, що й ви, за винятком випадків, коли така допомога потрібна для діяльності, для якої вам потрібен помічник — наприклад, для якихось фізичних вправ.
Будьте розбірливі щодо того, кого ви попросите стати вашим двійником. Робертс каже, що людина має бути такою ж зацікавленою тому, щоб ви завершили свою роботу, як і ви, не відволікаючи вас розмовою чи чимось іншим. Виберіть того, з ким зазвичай ви почуваєтеся комфортно та безпечно, і хто може підбадьорити вас, коли це необхідно.
«Важливо, щоб сеанс з напарником був зосереджений на меті», — каже Нордмайер. Якщо розмова все-таки виникне, відкладіть її на потім, можливо, на час перерви або вечір.
Попросити когось бути вашим напарником може здатися незручним, але Робертс каже, що найкращим підходом часто є прямота. Ви можете сказати: «Я чув, що це може допомогти підвищити продуктивність. Ти не проти просто побути зі мною, поки я над цим працюватиму? Можливо, у тебе є щось, над чим ти теж можеш попрацювати в цей час».
Ви також можете запропонувати певний обмін, зробивши пропозицію на зразок: «Допоможи мені прибрати мій гараж у суботу, а я допоможу тобі впорядкувати твій домашній кабінет у неділю», — каже Рамзі.
«Ці невеликі перші кроки пошуку партнера та організації сеансу допоможуть вам розпочати роботу та підтримають вас», – додає він.
Один з підходів - планування регулярних сеансів з напарником, каже Нордмайєр, або ж просто запитайте допомоги тоді, коли виникає потреба. Наскільки ви прямолінійні щодо того, чому вам потрібен напарник, залежить від вас, як і кількість ваших напарників.
"Це залежить від людини", - каже Робертс. «Якщо це перетворюється на відволікання більше, ніж на зосередженість, відповідальність чи поведінкову підтримку, тоді вам просто треба спробувати зробити це інакше. Ви можете експериментувати, поки не знайдете те, що працює».
Віртуальний напарник
Якщо у вас немає друга чи колеги, який би був вашим двійником, не біда.
Деякі користувачі TikTok, як-от Еллі К. Кемпбелл, регулярно виходять у прямий ефір під час роботи, щоб інші могли використовувати їх як віртуального напарника. Існують також платформи або застосунки для напарників або коворкінгу, такі як Flown, Focusmate або Flow Club.
Під час віртуальних сесій «більшість напарників просять вас увімкнути свою камеру, і багато людей дуже нервуються через те, що їх буде видно», — каже Нордмайер. «Але це для того, щоб переконатися, що ви все ще сидите у своєму кріслі й працюєте… Проте можуть бути й інші способи налаштувати таку підзвітність - за допомогою функції чату».
Переваги методу напарника, ймовірно, є причиною того, чому деякі люди люблять працювати в кав’ярнях, бібліотеках або коворкінгах — це може бути джерелом пасивного залучення напарника, якщо у вас немає кого про це попросити, каже Робертс.
«Деякі люди працюють краще за допомогою інших, а то й просто з усвідомленням присутності інших людей навколо», — додає він. «Ви часто це бачили під час пандемії, коли люди дізналися більше про умови для роботи, які їм потрібні».
«Ми всі мислимо і працюємо по-різному, і в цьому немає нічого поганого», — каже Робертс.
Comments