Опозиційно-викличний розлад. Огляд

Хамство, неслухняність, дратівливість, агресія – це може бути опозиційно-викличний розлад.

Зустрічається у 40-50% дітей з РДУГ. Отже, біологічні причини у них пов’язані та, можливо, взаємно підсилюють симптоми.

Це реферат деяких найважливіших речей про цей розлад зі статті клініки Mayo, американської установи з найкращими рейтингами й повною прихильністю до доказової медицини.

Оригінальна стаття:

Oppositional defiant disorder (ODD)

Опозиційно-викличний розлад (ОВР)

Огляд

Навіть найслухняніші діти час від часу можуть спричиняти труднощі. Але якщо ваша дитина чи підліток постійно демонструє гнів, роздратування, сперечається, робить на зло чи мститься вам або іншим, кого має слухатися – можливо у неї ОВР.

Як батьки ви не маєте бути сам на сам з цією проблемою. Психологи, психіатри, а також фахівці з розвитку можуть допомогти.

Поведінкова корекція ОВР навчає позитивній сімейній взаємодії та управлінню проблемною поведінкою. Додаткове лікування супутніх розладів, включно з медикаментозним, може бути потрібне також.

Симптоми

Опозиційна поведінка є нормою для певних стадій людського розвитку і також може бути ознакою певного темпераменту, емоційності дитини, а не ОВР.

Ознаки розладу зазвичай з’являються у дошкільному віці, іноді в шкільному, але не пізніше раннього підліткового віку.

Критерії діагностики DSM-5 (це найновіші американські критерії – Дзиґа) передбачають прояви розладу протягом щонайменше 6 місяців:

1. Гнів і дратівливість

• часто і легко втрачає самоконтроль (зривається)

• часто і легко дратується іншими

• часто у гніві чи ображений(а)

2. Сперечання та виклична поведінка

• часто сперечається з дорослими, яких повинні слухатися (в оригіналі adults or people in authority – тобто люди, які мають владу. Можливо, краще було б перекласти як «люди, які відповідають за дитину» - Дзиґа)

• часто робить на зло або відмовляється дотримуватися правил та вказівок дорослих

• часто навмисно дошкуляє та ображає інших

• часто звинувачує інших у своїх помилках чи поганій поведінці

3. Мстивість

• часто зловтішний(а) чи мстивий(а)

• демострував(ла) зловтіху чи мстивість щонайменше двічі в останні 6 місяців.

Легкий ОВР – симптоми проявляє в одному середовищі (дім, школа, робота, однолітки).

Середній ступінь ОВР – деякі симптоми проявляє у двох середовищах.

Тяжкий ОВР – у трьох і більше середовищах.

Причини

Немає певності щодо причин ОВР. Без сумніву, вплив мають як спадкові фактори, так і середовище. Фактори ризику:

• Темперамент – коли дитині важко регулювати емоції та витримувати фрустрацію.

• Проблемне батьківство – коли дитина переживає жорстоке поводження чи відстороненість, сувору або непослідовну дисципліну, брак батьківської уваги.

• Інші сімейні проблеми – коли дитина живе в умовах сімейних негараздів або з батьками, які мають психічні розлади, наркозалежними.

• Оточення – опозиційна та виклична поведінка може підкріплюватися увагою однолітків, непослідовною дисципліною з боку інших дорослих, наприклад, вчителів.

Корекція

Корекція ОВР базується в першу чергу на роботі з сім’єю, але може включати інші види терапії та навчання як для дитини, так і для батьків. Медикаментозне лікування застосовується тільки для лікування коморбідних станів і в цьому контексті дуже важливе для успішності лікування ОВР.

Наріжні камені лікування:

• Навчання батьків. Напрацювання навичок послідовності, позитивних та менш дошкульних для дитини реакцій батьків.

• Корекція батьківсько-дитячої взаємодії. Терапевт сідає за одностороннім дзеркалом та через навушник інструктує батьків, як підкріплювати позитивну поведінку дитини.

• Індивідуальна і сімейна терапія. Навчання дитини більш здоровим способам висловлення емоцій. Сімейні терапія направлена на покращення спілкування й стосунків.

• Когнітивна терапія навичок розв'язання проблем. Навчає дитину вирізняти й переформульовувати думки, що ведуть до деструктивної поведінки.

• Тренінг соціальних навичок. Вчить бути гнучкішими та позитивнішими у взаємодії з іншими.

Батьки, зокрема, навчаються давати раду дитячій поведінці через:

• надання зрозумілих вказівок, відстеження й забезпечення належних наслідків поведінки;

• відзначення й підкріплення бажаної поведінки та позитивних характеристик дитини.

Хоча деякі з цих методів виглядають як звичайний здоровий глузд, послідовне навчання навіть в умовах менш стресового, ніж вдома, середовища - досить складна справа.

Найважливіше у корекції розладу для вас – демонструвати послідовність, безумовну любов та прийняття вашої дитини, навіть у складних та руйнівних ситуаціях. Але не будьте занадто строгими до себе. Цей процес може бути складним навіть для найспокійніших батьків.