Докторка наук поширює совєцькі уявлення про РДУГ

Так, всіх обурюють фейкові "інтерв'ю" з "фахівцями". Вибачте.

Але в тих інтерв'ю написана настільки шалена дурня, що мало б одразу всіх орієнтувати - це вигадка. Переконайтеся: 1 і 2.

Проте ось попалася реальна, не сатирчна стаття, яка посилається на бесіду з реальною психологинею, докторкою наук, завкафедрою в університеті Грінченка, Олену Литвиненко. І тут вже точно необізнані люди не запідозрять хиб. А даремно.

За посиланням сам текст на ресурсі Заборона:

У полоні гіперактивності та розсіяності. Що таке синдром дефіциту уваги та як на нього впливає війна.

Отже, що хотілось би заперечити у статті:

"І хоча в оновленій версії Міжнародної класифікації захворювань СДУГ винесли як окремий діагноз, чимало лікарів досі не визнають його як розлад."

Це РДУГ, окремий розлад. Не "синдром". "Чимало лікарів" - погане обгрунтування для будь-чого. Чимало лікарів призначають гомеопатію - то що?

"СДУГ — неврологічне порушення, що виникає внаслідок мінімальних пошкоджень чи ураження мозку. Найчастіше такі порушення відбуваються під час народження. Або плід був занадто великий і матері було складно народити дитину, або якесь незначне пошкодження сталося в процесі вагітності, пояснює в розмові з Забороною доктор психологічних наук терапевтка Олена Литвиненко."

Ні, РДУГ - розлад з переважно генетичною основою, спадковий. Складні комбінації різних генів - ось він звідки. Хоча зрідка може бути внаслідок отруєння свинцем чи травми, тобто ураження мозку.

А сформульована в статті "причина" - мало того, що не відповідає уявленням сучасної науки (але відповідає уявленням совєцької - т.з. "мінімальна мозкова дисфункція"), так ще й здатна викликати токсичні почуття у батьків дитини з РДУГ. А їм і так вистачає.

"Діагностувати СДУГ спочатку може невролог, який має перевірити, як працює мозок людини. Якщо є підтвердження незначних розладів, можна і треба додатково обстежитися у діагностичних нейропсихологічних центрах."

Ні, РДУГ діагностують не за пошуками МДМ у невролога, а клінічно - тобто за опитуваннями й оцінками психіатра. Невролог же може придатися для виключення інших порушень й оцінки коморбідних станів, тощо. А от нейропсихологічні центри, якщо там немає психіатра, можуть допомогти з оцінкою профілю розладу й методами корекції.

Ще раз: діагностує так і не згаданий у статті психіатр.

"По-перше, фармакологічні — певні препарати можуть сповільнювати людину. Проте, на думку Литвиненко, результат не виправдовує засобів, оскільки страждає якість життя. Наприклад, людина стає занадто повільною і дуже довго входить в процес роботи. Ба більше, після багатьох препаратів стан людини може залишитися на тому ж рівні. "

Насправді медикаментозна корекція при РДУГ корисна в більшості випадків. Але те, що каже пані Литвиненко, схоже, стосується совєцько-російського "лікування" за допомогою нейролептиків. Ще й, мабуть, застарілих. Адже протокольні препарати для корекції РДУГ, навпаки, не гальмують людину, покращують якість життя, рятують від багатьох наслідків некорегованого РДУГ, таких як травми, ожиріння, автоаварії, самогубства, вторинні депресії, соціальні проблеми, включно з роботою.

...У статті ще є деякі пункти, на які можна було б додати відгук, але тут познечено головне, можна сказати - критичне.

Студенткам і студентам університету Грінченка співчуваємо.

Русурсу Заборона зичимо пошукати компетентних співрозмовників на тему РДУГ.