Бесіда з психологом про РДУГ, якої краще б не було

В Україні справи з експертами кепські. Це відомо: лікарі-гомеопати, будівельники-вірусологи, маркетологи-конституціоналісти, Арестович і так далі.

Питання психічного здоров’я, і РДУГ зокрема, тут не виключення.

Ось вам крінж крінжовий: Ютуб-психолог (мабуть, не тільки Ютуб) Спартак Суббота міркує про РДУГ та інклюзію. Тобто міркує він про все, що завгодно, там ціла серія бесід, але про все судити важко (якщо ви не експерт широкого профілю, як у цих бесідах), тож розберемо тези з цього шалено популярного (як для українського Ютубу) каналу - 203 тисячі підписників, 93 тисячі переглядів цього відео за день.

Бо принаймні у випадку з темою РДУГ психолог поширює шкідливі та непрофесійні меседжі. Це розважальне шоу, яке подається як просвітницьке чи то пак терапевтичне. Розважити розважили, кого хотіли. Все решта другорядне.

Далі за таймінгом.

11.15

Перше, що впадає в око людині, яка цікавиться темою РДУГ - психолог не знає, як називається розлад, про який він збирається експертно відповідати. Для нього новина, що РДУГ - це РДУГ. Він знає розлад за російською назвою - СДВГ, що саме по собі красномовно свідчить про джерела експертизи.

В принципі, можливо, це окей для формату цих бесід - може, так і має бути, що мужики просто на кухні говорять про все підряд. Тільки от назва каналу "Психолог Спартак Суббота" нам натякає на певну експертизу в галузі ментального здоров'я, і дезорієнтує.

Що думає таксист Спартак Суббота і що думає психолог Спартак Суббота - погодьтеся, це формує певні очікування.

10.55 "Є три види психіатрів: перші вважають, що СДВГ існує, другі, що не існує, а треті з СДВГ."

(Цитати тут приблизні - можна послухати оригінал за таймінгом).

Знову ж, про формат. Можливо, це такий сидячий стендап. Принаймні частково. Бо здебільшого співрозмовники розмовляють серйозно.

Але це жартик про трьох психіатрів несе простий і любий глядачу меседж: не все так однозначно, можливо, і нема ніякого РДУГ. Тобто це вже не жартик, це дуже некомпетентна і дуже токсична теза. Щось на кшталт "може й були на Донбасі в 14 році російські війська та найманці, а може й ні". Ну, типу, є різні рівноцінні думки з цього приводу.

Просто для довідки: РДУГ є у всіх доказових класифікаторах, у МКХ-11 та DSM-V. Психіатри, які вважають, що РДУГ не існує - просто фрікі. Як астрофізики-пласкоземельники.

Але ж теза - від експерта. Він же ж, мабуть, не просто так базікає, він знає, можна довіряти?

14.36 "Такі діти мають сильно рухому і неврівноважену нервову систему, тому такі дітки дуже часто переростаються".

Незрозуміло, звідки тут "тому", але найбільш токсичне - теза про переростання.

Зрозуміло, що це значить? Це значить, що страшні психіатри та ліки, дорогі психологи, зусилля батьків з корекції - зайві.

Отже, уявімо, у вашої дитини проблеми з поведінкою, навчанням, ймовірно - це РДУГ. Але звернення до психіатра у нашому суспільстві - це ганьба, ліки - це отрута, що перетворює дітей на овочі, і взагалі - дороге це задоволення, займатися проблемами РДУГ у дитини. А тут лікар і кандидат наук (так в описі) каже - фігня, переросте. Ну, тобто він так прямо не каже. Але це саме те, що ви почуєте.

Ви залишите дитину без допомоги ще на певний час або зовсім. Можливо - з катастрофічними наслідками для її та вашої психіки, для соціального життя, для майбутнього дитини.

Це не кажучи про саме спірне твердження про "переростання" та його безмежний показник "дуже часто".

14.49 "Ще дуже проблемним є явище неправильної оцінки".

Тобто дитині діагностують РДУГ, а вона "просто невихована".

Якщо погуглити про вакцинацію, ви можете дізнатися, що для вакцинації є дуже проблемними побічні ефекти, які призводять до каліцтва і смерті дітей. А якщо ви погуглите про РДУГ, ви дізнаєтеся, що дуже проблемною є "гіпердіагностика" - коли ставлять діагноз РДУГ, а насправді його нема.

Так от, реалії України такі, що у нас дуже проблемним є явище неправильної оцінки: коли у дитини РДУГ, але всі навколо, часто разом з психологами та психіатрами, вважають, що це проблема виховання. У нас масова недодіагностика і, відповідно, відсутність допомоги дітям з РДУГ.

Але ж ми пам'ятаємо, що погляд психолога тут такий: може, й нема ніякого РДУГ. Ну тоді логічно, що діагноз РДУГ помилковий - адже його нема. Це просто невихована дитина.

Тобто це те саме фрічество й пласкоземельство. Все, що можна нагуглити за п'ять хвилин.

15.05 "Здебільшого терапія пов'язана з правильним вихованням".

Мабуть, це про терапію РДУГ, а не взагалі.

Терапія РДУГ, за доказовими протоколами, дійсно пов'язана з правильним вихованням. Тільки треба зауважити, що "правильне виховання" тут дуже спеціальне, яке вимагає від батьків та вчителів спеціальних знань, засобів, підходів. А ще, найчастіше, ліків.

Це як навчання читанню пов'язане з вивчанням літер, баченням слів. Тільки дитині з поганим зором потрібні окуляри, щоб їх побачити. Ліки для дитини з РДУГ - такі окуляри. І протоколи допомоги при РДУГ визначають такі ліки.

Далі пан Суббота каже, що є ще ліки, але вони не завжди працюють, але іноді працюють, тому складно про це говорити.

Щоб не було складно говорити, треба розібратися. Проте попередні тези промовлялися без помітних труднощів, але вони були некоректні.

15.34 "У дорослих це зовсім інша історія, так і вказується окремо - РДУГ у дорослих. Дехто вважає, що це певні паттерни поведінки".

Можливо, у якихось керівництвах з діагностики так вказується, але РДУГ у МКХ-11 - просто РДУГ. Припущення, що це окремий розлад - поки не мають достатніх доказів. Як і теза, що це певні моделі поведінки іноді приймають за РДУГ. Може мати сенс, але в загальному контексті це, знову ж, виглядає як заперечення існування розладу.

І далі анекдот про те, що є випадки, коли в дитинстві не було РДУГ, у дорослому віці з'явився - все виглядає як подальше підкріплення тіє ї ж тези, що "не все так однозначно".

20.10 "Ми не можемо сказати бізнесмену: бери людину з СДВГ. А якщо людина тупо не вийде на роботу?"

Тут з подачі ведучого психолог міркує про інклюзію та РДУГ у дорослих, і, очевидно, абсолютно не орієнтується, про що говорить.

Сюрприз у тому, що немає і непердбачається квотування взяття на роботу людей з РДУГ. Квотування чи інші методи залучення (типу податкових стимулів) застосовується для випадків з інвалідністю.

Інклюзія з РДУГ могла б передбачати, наприклад, роботу в менш прохідному місці, ніж опенспейс. Але, знову ж, це не питання законодавства. Люди з РДУГ повинні мати можливість допомагати собі самі - мати доступ до ліків, до професійних лікарів та психотерапевтів.

Що робити, якщо людина з РДУГ не вийде на роботу? Те саме, що й з людиною без РДУГ. У явлення про інклюзію як про закривання очей на порушення чи неефективність - абсолютно підпід'їздне, а не фахове.

І ще про смішних людей з РДУГ, які ні на що не здатні (як про це весело посміялися хлопці в кадрі). Біл Гейтс та Річард Бренсон мають РДУГ. Це просто пара прикладів. Питання експерта має бути не про те, як відмахнутися від "неефективних" людей з розладом, а за яких умов вони ефективні.

І ось це була би цікава розмова про інклюзію. А не "ну нафіг всякий непотріб брати на роботу, щоб вони все запартачили".

Ну а далі дуже дотепні жарти про роботи, які підходять людям з РДУГ. Всі сміються й аплодують.

Їхній оператор міг би мати РДУГ, і працював би чудово, і вони б і не знали, як йому це дається. Проте у експерта-психолога бачення простіше: РДУГ - щось неповноцінне та нездатне. А ще смішне. "Не треба стигматувати", каже психолог перед тим, як застигматизувати.

22.38 "Мені цей розлад не цікавий, я не спеціаліст".

А це було б правильним початком розмови на тему РДУГ. "Я не розбираюся, швиденько погуглив у рунеті, але якщо цікаве моє неекспертне резонерство з цього приводу - давай поговоримо".

І не було б жодних питань до експертизи. Тільки до етики.

22.56 "Наприклад, є когнітивно-поведінкова терапія для діток і для дорослих".

Не зовсім коректне твердження, адже для дітей це радше поведінкова терапія, і, можливо, краще говорити не про терапію, а про поведінкове керівництво.

Але це нюанси, які не завжди можна помітити при поверхневому огляді матеріалів з інтернету (якщо тут саме так були набуті знання про РДУГ).

24.05 "Ти адаптуйся до соціуму і виховуй свою дитину, а не соціум до тебе. Ви маєте виховувати своїх дітей так, як треба. Не можеш виховувати - роби висновки. Ні - то йди живи сам."

Тут "експертна думка" починає перетікати в соціальну філософію та етику. І якщо забути про контекст - то звісно, все логічно: не можеш жити з людьми, то не живи.

Але згадаймо, про що йшлося: РДУГ - "сумнівний розлад, все питання у вихованні, "якщо нема серйозної органіки". От при РДУГ нема серйозної органіки.

І з цих слів виходить наступна картина: батьки не справляються з вихованням дитини з РДУГ (бо РДУГ же - сумнівна штука, це батьки погані), тому хай ідуть жити в ліс і своїх психів невихованих забирають з собою. Бо просто не захотіли виховати. Така от логіка.

Хтозна, чи є у психолога взагалі діти, але точно він не виховував дитину з РДУГ. І міркує приблизно як 80% батьків однокласників дитини з РДУГ. Ну це приблизно як експерт з державних фінансів міркував як 80% виборців щодо роботи Нацбанку.

Хай там як, але у "білого гетеросексуального чоловіка - представника середнього класу" погляд на ідеальний устрій суспільства простий та безпроблемний. Життя вдалося (але дітей краще не мати про всяк випадок).

А правда така, що (знов і знов) розлад масово недіагностований, соціальний шеймінг, брак компетентних лікарів, брак доступу до дієвих методик допомоги, ускладнений доступ до ліків, загальні воєнні, соціальні та економічні проблеми в країні - це гарний рецепт для катастрофи.

Скандали в сім'ї, скандали в школі, булінг, депресії та тривожні розлади батьків з відповідними наслідками у вихованні та продуктивності праці, фінансова прірва, девіантна поведінка дітей, алкоголізм та наркоманія, рання вагітність, злочинність - ось ціна відсутності допомоги при РДУГ. І це все - соціальні наслідки, це проблеми соціуму. Мабуть, соціуму краще перейматися своїми проблемами, а не відсилати всіх "небілих" жити у ліс.

Ну і якщо вже про етику. РДУГ - певна неповносправність, як, наприклад, ДЦП. Чи, скажімо, втрачені на війні ноги. Чи має соціум "адаптуватися" під людину без ніг і будувати на свої податки безбар'єрне середовище? Або ж хай людина як може адаптується до соціуму? Адже у нас норма - це ходити ніжками. Нема ніжок - живи в лісі?

Очевидно, пан психолог не має тут говорити як експерт з суспільної етики, тут мова про "приватну думку пересічного громадянина", а не експерта. Але вся ця сумнівна логіка побудована саме на неякісній експертизі - про те, що РДУГ є проблемою виховання.

24.57 "90% серійних вбивць жили в поганих обставинах, їх батьки били..."

Міркування про те, що бити, кричати, ігнорувати дитину погано - цілком притомні, навіть на рівні здорового глузду.

Але знову моємо справу з контекстом. І от слухачі знову чують від експерта, що погана поведінка дитини з РДУГ - наслідок невихованості. Він тут так не каже, здається, він уже полишив нецікаву для себе тему РДУГ. Але розмова ж іде рівно, без оголошень наступного раунду. Тому слова вплітаються в контекст РДУГ.

Ну і невеличкий нюанс про дисципліну - прозвучала думка, що дитині не пояснили, як треба, тому вона поводиться, як не треба. Мовляв, крик і стрес завадив сприйняти науку. І бекграундом тут ідея, що якби не криком, а "нормально" пояснити, то все буде дуже добре. Це знову про, скажімо так, неповну експертизу, вже у галузі педагогіки. Але насправді - з РДУГ так це не працює.

Співрозмовники підсумовують: якщо бачите, що дитина якось не так поводиться, навіть не зліться на дитину. Ідіть і плюйте в батьків.

Сюрприз: всі так і роблять. Адже "РДУГ - це така неоднозначна історія, а вся проблема у вихованні, значить бийте батьків".

Запитання: що будуть робити батьки з дитиною, яка якось не так поводиться, якщо цих батьків за це цькують? Відповідь, яка може здатися несподіваною, але якщо експерти поміркують, дуже логічною в наших соціальних і педагогічних традиціях: батьки дитину будуть бити, про крик можна й не казати.

Ось так добрі наміри із захисту дітей плюс брак експертизи конструюють соціальні погляди, які призводять до страждання цих дітей. Нагадаємо, канал має більше 200 тисяч підписників і дуже харизматичного спікера.

Це досить прикра історія, прикра стаття. Обізнаності з РДУГ критично бракує у нашому суспільстві, тому просвітницькі подкасти чи передачі конче потрібні.

Але в даному разі це дуже погана просвіта. Поверхневість і довільні міркування, які просто шкодять.

Можливо, психолог Спартак Суббота компетентний в якихось питаннях, але в РДУГ, інклюзії, педагогіці РДУГ - ні. Судячи з тем інших випусків, він займається просвітою, розвитком критичного мислення, спирається на доказові дані. Тоді чудово: популярний канал з доказовою інформацією. Фейсбук от рекламує книгу автора каналу.

Проте досвід перегляду бесіди про РДУГ примушує засумніватися в глибині експертизи - "два-три тижні максимум" від психології.

А всім, хто хоче познайомитися з доказовою інформацією щодо РДУГ, а не "одні психіатри вважають так, інші так", радимо 208 доказових висновків про РДУГ.

UPD квітень 2023

Виходить розслідування мегатон брехні т.з. психіатра та психотерапевта Спартака Субботи, і все стає кристально ясно:

Відсутність медичної освіти, співпраця з ОПЗЖ та неетичне ставлення до клієнтів: розслідування про Спартака Субботу