4 ключові риси РДУГ з поясненнями

Оригінал статті: The 4 Core Traits of ADHD, Explained

Авторка Kimberly Quinn, Ph.D.

Розуміння може стати каталізатором позитивних змін.

Ключові тези

• Люди з РДУГ мотивуються важливістю, нагородами та наслідками не так як нейротипові.

• Вони оперують високооктановою нервовою системою, що орієнтована на зацікавленість.

• Інтенсивну емоційність, яка може супроводжувати РДУГ, часто помилково діагностують як розлад настрою.

• Гіперактивність є зовнішнім вираженням внутрішнього гіперзбудження, і часто присутня у людей із РДУ (без «Г»).

Про РДУГ навколо багато інформації, проте чимало людей досі не знають, що насправді відбувається в нашій швидкій свідомості. Часто щоб досягти позитивних змін у взаєминах, достатньо базового розуміння питання. Це вірно для більшості речей про нас. Перш за все, важливо донести, що у нас немає "дефіциту". Просто ми інші.

Наша система виконавчих функцій влаштована по-іншому, а це означає, що те, як ми керуємо своєю здатністю концентруватися, працювати, планувати, організовувати, контролювати імпульси та висловлювати емоції також виглядатиме інакше. Причому ми маємо надлишок уваги, а не дефіцит. Повірте, це так.

Мотивація

По-перше, існує велика різниця в мотивації тих із нас, хто входить до Клубу швидкого розуму (РДУГ). Більшість нейротипового світу мотивується трьома речами: важливістю, винагородою та наслідками. НТ (нейротипові) почнуть ворушитися, коли батьки, партнер або начальник повідомлять їм, що завдання важливе для проєкту та чутливе до часу. Ми ж не надто чутливі до згадок про брак часу (якщо, звісно, ми не збираємося придбати абсолютно новий сексуальний червоний Jeep, і є хтось прямо за нами, готовий взяти його на тест-драйв). Нагороди також не мають великої ваги, наприклад, оцінки, зарплати, підвищення чи навіть похвали, оскільки ми не дуже мотивовані ззовні. Можливі наслідки незавершення проєкту можуть бути найменш впливовими з цих трьох мотиваторів. Насправді ми дуже, дуже мотивовані зсередини. Ми просто так влаштовані.

Звичайно, коли ми дорослі, то добре знаємо, як улаштований світ. Ми дійсно можемо до певної міри пристосуватися, щоб часом керуватися нейротиповими правилами гри, хоча без зовнішніх опор такі звички не тривають довго. Крім того, це не дуже приємна річ для нас. По суті, ми всі народжуємось із нейротиповим посібником користувача, який наповнений нейротиповими правилами, які не мають небагато сенсу для нашого заклопотаного розуму. Коли ми вже дорослі, але нас не вистачає на нормотипову поведінку, нас часто називають незрілими та безвідповідальними. Це зазвичай занурює нас у гру "звинувачення-сором", з якою ми всі надто знайомі.

Нервова система, якою керує цікавість

Інший дійсно важливий аспект РДУГ, який важливо зрозуміти тим, хто навколо нас — це те, що ми працюємо на високооктановій нервовій системі, що базується на інтересах. Це означає, що ми стаємо надзвичайно мотивованими, коли ми справді чимось зацікавлені — настільки, що ми певним чином вмикаємо тунельне бачення РДУГ, оскільки не можемо перемикнутися з того, що робимо. Ми в окремій зоні простору і часу. Ніби нас підживлює якесь електричне джерело пристрасті. Почуття не схоже ні на яке інше, і його важко передати словами. Нас захоплює пристрасть, і ми почуваємося єдиним цілим із завданням і Всесвітом загалом.

Працедавці бува врешті розуміють і використовують цей дар, замість того, щоб ганьбити нас за те, що нас «треба зацікавити як дітей», щоб ми виконали роботу, або ліпити на робоче місце відому наклейку для бамперів: «Якщо це нецікаво, навіщо це робити?» Щоправда, для нас це саме так.

Це, звичайно, не означає ігнорування дорослих обов’язків або ухилення від відповідальності. РДУГ - це пояснення, а не виправдання. Це означає, що ми знаємо про нашу особливість та створюємо власний посібник користувача. Багато з нас зробили такий для себе: Симона Байлз, Леонардо да Вінчі, Вупі Голдберг, Джим Керрі, або ж генеральний директор компанії Jet Blue Девід Нілмен - це лише декілька прикладів.

Ми створюємо, впроваджуємо інновації, винаходимо. Це те, що ми робимо найкраще.

Напружена емоційність

Оскільки ми пристрасні від природи, більшість наших думок і почуттів відповідні. Ми можемо бути надемоційними й можемо застрягти у своїх емоціях через відмінності в наших системах виконавчих функцій. Це часто неправильно діагностують як розлад настрою, тому що це те, що багато терапевтів навчені шукати, а не минущу та інтенсивну емоційність, яка часто супроводжує РДУГ. Розлади настрою зазвичай живуть власним життям і тривають набагато довше. Надмірна емоційність РДУГ більше схожа на літню грозу на пляжі: вона швидко набігає від події, що її спричиняє, а потім так само швидко йде. Ми швидко проминаємо ситуацію і часто забуваємо, що вона відбулася.

"Г" у РДУГ

«Г» у РДУГ означає гіперактивність, яку я б радше назвала високоенергійністю. Навряд хтось з дорослих любить, коли його називають "гіперактивним" - як дитину. Важливо розуміти, що якщо ви бачите «Г» зовні, швидше за все, всередині буде в 10 разів гірше. Це лише зовнішнє відбиття внутрішньої гіперактивності або високої енергії. Крім того, важливо усвідомлювати, що у тих, хто не має зовнішньо вираженого «Г», також може спостерігатися внутрішнє гіперзбудження. Нам може бути дуже важко впоратися з цим, тому що ми часто відчуваємо, що не можемо розслабитися або, принаймні, не можемо розслабитися так, як заведено у НТ світі.

Наприклад, я найкраще розслабляюся під час руху: коли бігаю, катаюся на лижах або займаючись тай-чи. Мене також завжди дуже соромили за мої способи розслаблення: «Чому ти не можеш просто посидіти на місці й подивитися телевізор з нами?» Моя відповідь: «Дай подумати... бо я б краще встромила собі шпильки під нігті». Гіперзбудження також може сильно заважати нам самим, оскільки часто здається, що в нашому розумі немає вимикача (Dodson, 2021).

Для НТ навколо нас розуміння основної суті того, як працює наш блискавичний жорсткий диск, може стати величезним каталізатором позитивних і тривалих змін у взаємодії з нами.