- 21 лист. 2022 р.
- 15 лист. 2021 р.
Опозиційно-викличний розлад: рекомендації для вчителів та батьків
Розробили:
Jeremy Burroughs
Emily Barlow
Оригінал: ODD - recommendations.pdf
Опозиційно-викличний, або опозиційно-зухвалий розлад (ОВР) - це стійка модель зухвалої, неслухняної та агресивної поведінки по відношенню до авторитетів, яка зберігається щонайменше 6 місяців. Типи поведінки включають: непокору авторитетам, суперечки, втрату контролю над собою, відмову слідувати правилам, навмисне докучання людям, покладання провини на інших за власні дії, легку дратівливість і легковажну поведінку.
Замість того, щоб просто згадувати правила і розпорядок укласі, навчіть дітей застосовувати їх у своїх діях. Це допоможе уникнути проблеми, коли діти намагатимуться знайти "лазівки" у правилах вашого класу. Інтегруйте це у свої уроки.
Учні опозиційно-викличного типу люблять контролювати ситуацію, тому, коли це доречно, замість того, щоб давати їм вказівки, ставте їм запитання. Замість того, щоб сказати: "Ти маєш виконати домашнє завдання, перш ніж зможеш повернутися в клас", запитайте дитину: "Що ти маєш зробити, перш ніж зможеш повернутися в клас?".
Перетворіть суперечки на дискусії. Не піддавайтеся, не переходьте на рівень дитини і не сперечайтеся з нею у відповідь. Дайте дитині чіткий вибір і погодьтеся вислухати її та задовольнити її ідеї та бажання.
Дайте вибір. Коли дитина скаржиться на обсяг роботи з правопису, дайте їй вибір: вона може виконати завдання зараз, а може не піти до спортзалу чи зайнятися чимось іншим, що їй подобається. Це допоможе дитині здобути автономію або самоконтроль.
Незалежність необхідна підліткам, оскільки вона призводить до зростання відповідальності. Дозвольте підлітку самостійно обирати, якою мірою він хоче бути незалежним, а також пропонуйте йому більш структуровані самостійні завдання, що вимагають відповідальності.
Залучайте дитину до сімейних і домашніх обов'язків, доручаючи їй конкретні справи, за які вона несе відповідальність, і які ніхто не зробить, якщо дитина їх не зробить.
Коли це доречно, ігноруйте деструктивну поведінку учня. Якщо учень намагається привернути до себе увагу, постійно перебиваючи або створюючи шум, ігноруйте його поведінку. Перш ніж використовувати цю тактику, переконайтеся, що клас знає, що на погану поведінку не завжди реагуватимуть негайно, але про неї подбають. Якщо клас не реагуватиме, він вважатиме, що учневі, який порушує дисципліну, це сходить з рук.
Якщо учень постійно ставить запитання, намагаючись відволікти вас від уроку, скажіть йому, що ви відповісте на його запитання пізніше, в "його час". Це дасть змогу зрозуміти, хто з учнів справді потребує допомоги, а хто просто намагається відволіктися.
Коли учень згадує, що інший вчитель не покарав його за певну поведінку, перефокусуйте увагу на даній інструкції. Наприклад, скажіть: "Ти думаєш, що якщо хтось інший дозволив твоїй поведінці зійти тобі з рук, то це не стосується нас, але це не так".
Уникайте залякування. Залякування учнів з ОВР посилює їхню неконформну поведінку.
Уникайте публічних доган. Завжди намагайтеся обговорювати поведінку наодинці, особливо з підлітками.
Для того, щоб вони були ефективними, будь-які заохочення чи покарання повинні бути значущими та помітними для дитини.
Цілеспрямовано виділяйте і проводьте позитивний час з дитиною. Позитивні та доброзичливі стосунки між вчителем і батьками, а також між батьками і дитиною мають вирішальне значення.
Хваліть і визнавайте позитивну поведінку вашої дитини або навіть відсутність її негативної поведінки, до якої ви звикли. Вказуйте на позитивні риси.
Наголошуйте, коли це можливо, на методах самоуправління замість зовнішнього контролю.
Використовуйте тайм-аут як крайній засіб. Він часто посилює зухвалу поведінку. Під час його застосування зберігайте спокій і твердість.
Ефективно використовуйте "тайм-аути" з дітьми молодшого та раннього підліткового віку. Визначте конкретний стілець, кімнату або місце, куди дитина піде на тайм-аут. Не погрожуйте порожніми словами. Належно дотримуйтесь їх, починаючи тайм-аут тільки тоді, коли дитина заспокоїться і затихне. Для підлітків ефективніше буде відправити їх у свою кімнату на певний час, ніж оголосити тайм-аут.
Уникайте швидких змін у звичному розпорядку дня. Вивішуйте розклад укласі або на столі учня. Це розширює можливості дитини. Для молодших дітей найефективнішим може бути графік у вигляді малюнка.
Нагадуйте учням, скільки часу вони мають на виконання завдань. Переконайтеся, що ви попередили їх заздалегідь. Це забезпечить учням більший контроль. Коли ви даєте певний час на виконання завдання, не обмежуйте його, бо зухвалі учні можуть перевищити ліміт.
Забезпечуйте високий рівень структурованості роботи в класі. Учні з ОВР мають проблеми з організацією. Прикладом структурного втручання може бути розкладання шкільного приладдя по коробках відповідно до виду діяльності. Це зменшує ймовірність того, що дитина буде перевантажена роботою.
Уникайте завдань, які виходять за межі можливостей учня. Виконання завдань на рівні їхніх здібностей дозволяє їм зберігати контроль над ситуацією.
Уникайте ознак несхвалення по відношенню до дитини. Це знову змушує дитину відчувати, що їй потрібно відновити контроль, що призводить до поганої поведінки.
Якщо і коли дитина замикається і відмовляється розмовляти, зберігайте спокій, висловлюйте свої почуття і точку зору, а потім відійдіть від потенційної сварки. Дитина почує вас, незалежно від того, чи здається, що вона вас чує. Поясніть, які наслідки матиме така поведінка, доки дитина не буде готова говорити.
Наслідки повинні бути простими і зрозумілими, а також узгодженими з усіма залученими сторонами. Послідовні правила та наслідки повинні дотримуватися всіма, хто їх впроваджує.
Дотримуйтесь твердої та послідовної позиції щодо наслідків порушень шкільних правил, законів і соціальних норм. Встановлюйте обмеження, але висловлюйте безумовну любов.
Обирайте свої битви. Прийміть відсутність контролю в певних сферах, таких як одяг, друзі, музика, прибирання спальні, де можуть виникати суперечки, а порушення правил і норм є незначними і не вартими суперечки. Зрозумійте, що ваші розбіжності частіше виникають через особливості розвитку. Однак чітко повідомляйте про те, що є неприйнятним, і слідкуйте за наслідками.
Навчіть дітей, як розвивати і підтримувати позитивні соціальні стосунки. Розвиток соціальних навичок важливий для таких учнів, щоб вони могли брати участь у рівноправних стосунках.
Навчіть учнів "самостійного виходу". Це коли учень знає, що в потрібний момент можна просто вийти з класу, щоб його дії нікому не заважали. Запитайте учнів з ОВР, які вправи допоможуть їм відновити контроль над собою. Коли учні виходять з класу, попросіть їх виконати цю вправу, щоб заспокоїти їх і дозволити їм відновити контроль.
Запровадьте систему лотереї вартості жетонів за відповідь. Учням виділяється певна кількість жетонів, які потім забираються, коли вони поводяться неналежним чином. Після закінчення певного періоду часу жетони, що залишилися, обмінюються на підкріплення. Керувати цією системою може учень або вчитель. Також може бути ефективною система лотереї з "білетами". На початку тижня роздайте учням маленькі папірці. Потім, кожного разу, коли учень демонструє неналежну поведінку, ви забираєте один папірець з парти цього учня. Наприкінці тижня ви забираєте папірці, що залишилися, кладете їх у коробку і визначаєте переможця. Потім цей учень може вибрати собі заохочення з набору підкріплень.
Вимагайте зорового контакту з учнями, коли звертаєтесь до них. Ви називаєте ім'я учня, і він повинен дивитися вам в очі протягом 2 секунд. Потім ви починаєте пояснювати інструкцію до завдання, весь час тримаючи зоровий контакт з учнем.
Проводьте конференції з розв'язання проблем (КРП) зі своїми учнями. Це зустрічі, які проводяться, коли учень погано поводиться в класі. Ви дозволяєте учневі пояснюють свою версію історії, а потім інша сторона пояснює свою версію. Фасилітатор допомагає обом сторонам зрозуміти позицію одна одної. Якщо сторони не можуть виробити план вирішення, фасилітатор пропонує альтернативні варіанти.
Зберіться разом з усіма особами, які здійснюють догляд за дитиною, щоб обговорити та узгодити ваш план дій у випадку зухвалої поведінки. Сюди входять вчителі, батьки та інші працівники школи (наприклад, психолог, директор), якщо це доречно.
Використовуйте систему "приятеля", щоб заохочувати хорошу поведінку. У цій системі учня об'єднують у пару з однокласником і просять записувати поведінку та дотримання правил одне одного протягом 20 хвилин. Їхні записи порівнюються з оцінкою вчителя. Вони обговорюють результати, і учні пропонують відповідну поведінку. Належна поведінка оцінюється балами, і в кінці тижня учні можуть обміняти свої бали на підкріплення.
ОВР часто спостерігається одночасно з іншими розладами, тому важливо пройти обстеження на наявність інших проблем психічного здоров'я. Діагностика та лікування розладу дефіциту уваги та гіперактивності, тривоги або депресії, які можуть супроводжувати перебіг ОВР, зробить управління та корегування ОВР більш ефективним.
За наявності ресурсів батькам варто подумати про проходження тренінгів з батьківського менеджменту чи вирішення проблем, або інших форм навчання. Для оволодіння цими навичками необхідні постійна практика і терпіння.
Comments